Легітимізація Терехова, мільйони на метро і нова хвиля COVID-19: що чекає Харків у 2022 році

Вибори мера, коронавірус, заяви про скупчення російських військ на кордоні – всі ці події створювали напругу для харків'ян у 2021 році. Експерти відзначають: наступний рік теж буде насиченим на події, як політичні, так і громадські.

Новини.LIVE Kharkiv зібрало прогнози, що ж очікує Харків в 2022 році: чого чекати від нового штаму коронавірусу, чи варто побоюватися вторгнення РФ і що першим ділом буде робити новоспечений мер Ігор Терехов.

Новий імідж для Терехова

Восени 2021 року Ігор Терехов переміг на місцевих виборах і став новим мером. Наступний рік стане для нього офіційно першим на цій посаді, фактично ж – він займав її відтоді, як помер колишній градоначальник Геннадій Кернес. На думку політолога Микити Трачука, саме зміцненням своєї влади і займатиметься Терехов весь наступний рік. Найперше він вирішить кадрові питання, вважає експерт.

"Поки ще на постах працюють старі кадри, які залишилися з часів Кернеса. Я вважаю, що їх будуть або замінювати, або перевербувати", – розповів Трачук.

Ще одним важливим завданням для Терехова є створення нового іміджу. Так, під час виборчої кампанії він позиціював себе як ідейного спадкоємця Кернеса, однак, зараз йому важливо довести виборцям, що він самостійний політик. На сьогодні, на думку політолога, місто рухається по якійсь "інерції Кернеса".

"Є таке відчуття, ніби був якийсь старий "курс Кернеса". І ось він залишився, а новий "курс Терехова" поки запропонований не був – немає якихось проривних ідей, наприклад, щодо реформи ЖКГ або стратегії розвитку міста 2020-2030. Місто живе і рухається по якійсь інерції. Не можна сказати, що ми стоїмо на місці, але і говорити про якусь конкретну мету руху теж не можна. Швидше за все, Терехов поки так і продовжить рухатися по цій інерції – його "курс" або знаходиться в процесі створення, або взагалі не розробляється", – заявив Трачук.

Все це може вилитися в те, що місто в 2022 році буде ставати красивіше зовні, в ньому можуть з'являтися нові інфраструктурні об'єкти, ремонтуватися старі, але глобальних змін чекати не варто.

Також Трачук зазначив, що в 2022 році продовжиться боротьба за порожнє крісло секретаря міськради – однак тепер ця посада не матиме стільки ж ваги, як це було при Кернесі.

"Через стан здоров'я Кернес не міг керувати містом, як раніше – в режимі повного ручного управління, від самого низу до самого верху. Тому постать секретаря ставала ключовою в управлінні містом. А зараз відпадає така значимість цієї посади, тому що Терехов абсолютно дієздатний, молодий, здоровий, бадьорий – ніякий заступник, який братиме на себе левову частину справ, йому не потрібен", – підсумував політолог.

Метро, парки, дороги: головні проєкти 2022 року

Директор Департаменту у справах інформації та зв'язків з громадськістю Харківської міськради Юрій Сидоренко розповів про головні проєкти на 2022 рік. Ними стали:

• будівництво метрополітену;
• втілення проєкту "Зелений каркас";
• будівництво багаторівневої транспортної розв'язки;
• оновлення транспортного складу.

22 грудня депутати міськради на позачерговій сесії підтримали бюджет міста на 2022 рік. Отже, наступного року на реалізацію інвестиційного проєкту "Продовження третьої лінії метрополітену в Харкові" витратять 313,4 млн гривень, ще 20 млн гривень – на викуп земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна під будівництво третьої лінії метро від станції "Метробудівників" до станції "Одеська". Згідно із заявою Ігоря Терехова, закінчити проєкт планують через чотири роки, відкривши у підсумку дві станції метро.

Суть проєкту "Зелений каркас" полягає в тому, щоб з'єднати всі паркові зони міста в одну мережу зеленими коридорами з пішохідними та велосипедними доріжками. Загальна тривалість маршрутів повинна скласти більше ніж 62 кілометри. Також проєктом передбачені будівництво та реконструкція 26 велопішохідних мостів, ремонт 32 перехресть, 27 км вулиць та будівництво 76 км велодоріжок. Зазначимо, що в бюджеті на 2022 рік передбачено виділення коштів на створення багатофункціонального урбан-центру в парку Перемоги – замовником робіт є якраз КП "Зелений каркас". Орієнтовна вартість робіт становить 205 млн гривень, 100 з яких планують освоїти наступного року.

Також наступного року планують розпочати роботи зі створення нової багаторівневої транспортної розв'язки біля станції метро "Київська" – вона розташується на перехресті вулиць Шевченка, Матюшенка та Мойсеївської. Згідно з прийнятим бюджетом, в 2022 році на неї витратять 129,4 млн гривень, а загальна вартість робіт складе 1,55 млрд гривень. Закінчити будівництво планують у 2024 році.

На останній пункт, озвучений Сидоренком, у бюджеті передбачено понад 300 млн гривень. 278 млн гривень виділять на покупку нових автобусів і 34,5 млн гривень – на придбання тролейбусів на автономному ходу.

Де шукати корупцію у 2022 році

Нові проєкти обіцяють і можливістю нових корупційних ризиків. Однак експерт "Харківського антикорупційного центру" Євген Лисичкін зазначає, що придивлятися варто до вже звичних сфер, в першу чергу до ремонту та будівництва доріг, тепломагістралей, насосних станцій, водоводів, каналізаційних колекторних тунелів. Так, у 2022 році на розвиток інфраструктури дорожнього господарства виділили 1,451 млрд гривень, а на будівництво та реконструкцію тепломереж та інших об'єктів комунікацій – 465,1 млн гривень.

"У цих сферах часто присутня корупційна складова, тому що тут важко відстежити порушення. Якщо вартість поставки якогось товару можна порівняти з ринковою ціною або аналогічними закупівлями в інших областях, то ось вартість самих робіт оцінити складно. Тому що робота найчастіше не видно на поверхні, потрібно знімати асфальт і так далі. У таких випадках перевірити роботу важко і аудиторам, і нам, і слідчим органам", – зазначив Лисичкін.

Ще один небезпечний напрямок, на думку експерта, це роботи в Харківському зоопарку і в зелених зонах. Річ у тому, що на ці послуги не публікується проєктно-кошторисна документація, розповів Лисичкін.

Так, на реконструкцію зоопарку (а також утримання в ньому тварин) наступного року витратять 307 мільйонів гривень. А на зелені зони, крім вищезгаданого урбан-центру, виділяють кілька мільйонів гривень: реконструкція парку Перемоги обійдеться в два мільйони (загальна вартість робіт складе 123 млн гривень), а на будівництво дитячого Технічного центру в парку імені Маяковського планують витратити 4,2 мільйона гривень (загальна вартість – 34 млн гривень). Ще 50 мільйонів виділять на реконструкцію футбольних полів у парку імені Горького.

Чи чекати в 2022 році вторгнення РФ

З листопада 2021 року в ЗМІ почали говорити про можливе в найближчому часі вторгнення армії Російської Федерації на територію України. Під удар могли потрапити наступні області:

• Чернігівська;
• Сумська;
• Рівненська;
• Житомирська;
• Харківська;
• Запорізька;
• Одеська;
• Херсонська.

На той момент заявлялося про 92 тисячі російських військових, але 22 грудня секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данилов заявив, що на відстані 200 км від російсько-українського кордону знаходяться вже 122 тисяч військових РФ. Крім того, ще понад 143 тисячі знаходяться за 400 км.

У Кремлі щосили відкидають можливість нападу, а в США вже заявили про санкції "неймовірних масштабів", у разі, якщо Росія почне вторгнення. Новини.LIVE Kharkiv ще в листопаді наводило слова експерта з питань національної безпеки Андрія Дацюка: він заявляв, що в нинішній ситуації відкрита війна з Росією малоймовірна, адже це їм просто невигідно. А нарощування сил на кордоні експерт назвав політичним тиском.

З цією думкою погодився зараз і військовий експерт Олег Жданов. За його словами, ймовірність вторгнення РФ близька до нуля.

"Ми на сьогоднішній день не спостерігаємо формування ударного угруповання військ для вторгнення з боку Росії. І на сьогоднішній день, навіть якщо Росія збере всіх до останнього солдатів, то навряд чи у них буде потрібна кількість військ для того, щоб утримати територію. Як мінімум, підготовчий період до атаки повинен тривати від 6 до 12 місяців. Так що на наступний рік, думаю, статус-кво збережеться", – заявив Жданов.

Штам "Омікрон": коли очікувати нову хвилю коронавірусу

24 листопада в Південній Африці виявили новий штам коронавірусу B. 1.1.529, який отримав назву "Омікрон". За заявами ВООЗ, цей штам має більшу кількість мутацій і поширюється набагато швидше ніж його попередник – "Дельта". Крім цього, вчені вважають, що новий варіант вірусу може виявитися більш стійким до вакцин.

За даними МОЗ, в Україні поки виявили тільки одного носія штаму "Омікрон" – ним виявився чоловік, який контактував з людиною з ОАЕ. Зараз чоловік вже одужав. При цьому головний санлікар України Ігор Кузін заявив, що поки не може дати прогноз на те, коли варто очікувати нову хвилю коронавірусу.

"Для України зараз спрогнозувати його перебіг буде дуже важко. Тому ми орієнтуємося тільки на результати лабораторних досліджень", – повідомив він.

Відзначимо, що раніше звучали заяви про те, що нову хвилю можна очікувати вже в січні-лютому 2022 року. Раніше волонтерка Наталія Попова розповідала Новини.LIVE Kharkiv, що готуватися до неї потрібно вже зараз. Для цього потрібно проаналізувати і врахувати помилки, допущені під час протистояння "Дельта"-штаму. З огляду на це волонтерка виділила мінімум чотири пункти, в напрямку яких потрібно провести роботу:

• Розширення реанімаційних відділень. За її словами, це перший напрямок, який відчуває навантаження під час спалаху;
• Централізована закупівля дорогих медичних препаратів. Наприклад, під час осінньої хвилі в Харківській області була гостра нестача "Ремдесивіру": за весь час спалаху на "Чорнобильську" лікарню виділили всього 60 доз препарату (цього вистачило на повний курс тільки 10 пацієнтам);
• Стимуляція лікарів. Зі слів Попової, у багатьох відділеннях нестача персоналу сягала 30%. Вона також заявила, що багато фахівців деморалізовані, тому одними надбавками їх залучити не вийде;
• Обладнання нових кисневих точок.

Ще один важливий аспект, за словами Попової, це лікування постковідних захворювань. Волонтерка каже, що після виписки люди часто незабаром знову зверталися до лікарів з падінням сатурації, фіброзом або ускладненнями в роботі опорно-рухової системи.