"Регіон можна швидко захопити": як у Харкові реагують на можливе вторгнення Росії

Вже кілька днів в Україні обговорюють можливість вторгнення російської армії – за даними розвідки, майже 100 тисяч солдатів РФ були розосереджені вздовж кордону між державами. Через це Харківська область ризикує стати одним з перших форпостів на шляху військ країни-агресора – це зазначив і керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов.

Новини.LIVE Kharkiv дізналося, чи дійсно варто очікувати атаки з боку Росії і як місцева влада готується до можливих зіткнень.

Коли і де може початися війна

В інтерв'ю Military Times Кирило Буданов заявив, що зараз до кордонів України стягнуто 92 тисячі військовослужбовців РФ, а до активних дій вони можуть перейти вже в січні-лютому 2022 року. За прогнозами розвідки, першими під удар можуть потрапити наступні області:

• Чернігівська;
• Сумська;
• Рівненська;
• Житомирська;
• Харківська;
• Запорізька;
• Одеська;
• Херсонська.

Говорячи про Харківську область, Буданов зазначив, що регіон знаходиться під загрозою вторгнення відразу з двох сторін: як з Росії, так і з окупованих територій Донбасу. 

Чому Росії потрібен Харків

Політолог і експерт з питань національної безпеки Андрій Дацюк розповів Новини.LIVE Kharkiv, що Росія давно активно поширює антиукраїнські настрої в містах півдня і сходу України. Південь їм потрібен для захоплення Північно-Кримського каналу і, відповідно, водопостачання анексованого півострова. А ось у Харківській області діє безліч важливих інфраструктурних і оборонно-промислових підприємств. 

"Вони були створені саме тут, тому що під час СРСР влада намагалася розташувати ці об'єкти подалі від західного кордону – вони так збільшували час прильоту авіації потенційного ворога і зменшували швидкість ураження крилатими ракетами, зокрема і натівськими. А зараз вийшло навпаки – ці об'єкти опинилися біля кордону з РФ, так що їх можна досить швидко захопити", – розповів Дацюк.

Наскільки реальна можливість вторгнення

На думку Андрія Дацюка, Росія дійсно розробляє і постійно коригує план повномасштабної війни з Україною. Однак поки Путін нібито не готовий до такого кроку: про це говорить і те, що в РФ не оголошували мобілізацію, а стягнутих до кордону сил може не вистачити. Крім того, у разі відкритої агресії, Росія відразу ж потрапить під безліч світових санкцій, впевнений політолог. 

"Якщо це трапиться, то про сертифікацію "Північного потоку-2" ніхто говорити не буде. Це будуть величезні економічні та репутаційні втрати для Росії. Не варто забувати і про соціальний фактор: на війні Росія зазнає великих втрат як в техніці, так і в людях. Зазвичай вони не звертають увагу на втрати, але коли тисячі мертвих і поранених будуть повертатися назад, то навряд чи це позитивно позначиться на рейтингу правлячої політичної сили і внутрішньополітичній обстановці в країні", – впевнений Дацюк.

Тому експерт вважає, що ймовірність відкритого нападу з боку Росії дуже мала. Швидше за все, агресор продовжить політику гібридної війни з безліччю провокацій і залякувань. Дацюк також заявив, що нинішня ситуація на кордоні і є подібною спробою тиску на Україну і Європу. 

"Вони чинять тиск на Україну і західноєвропейських партнерів, щоб довести, що у нас нестабільна ситуація і необхідно відмовитися від тієї енергетичної директиви, яка заважає запустити СП-2. Мовляв: "Дивіться, в Україні нестабільна ситуація, війна назріває, так що СП-2 необхідний, інакше газ буде постачати проблемно", – розповів він. 

Яка ситуація на кордоні Харківської області та РФ

Спікер Державної прикордонної служби Андрій Демченко заявив, що зараз безпосередньо поруч з лінією кордону Харківщини та Росії військ противника не помічено. Однак він не заперечує можливості їх дислокування в декількох десятках або сотнях кілометрів звідти. 

"На кордоні залучено максимальну кількість силових засобів для охорони кордону. Також для цього здійснюється інженерне облаштування кордону: створюються протитранспортні рови, ставляться огорожі (металеві паркани або колючий дріт), і встановлюються системи відеоспостереження", – розповів Демченко.

Однак, за його словами, жодна огорожа не врятує від вторгнення армії противника, тому на кордоні дислоковані Бойові резерви, які в разі нападу повинні затримати ворога, поки не прибудуть основні війська. 

Як реагують на небезпеку в ХОДА

Ще в серпні 2021 року президент України Володимир Зеленський звільнив голову Харківської ОДА Айну Тимчук. Відтоді жодних конкретних новин про призначення нового голови ХОДА немає, а ці обов'язки тимчасово виконує Олександр Скакун. На тлі новин про російські війська на кордоні з Україною, деякі харків'яни почали висловлювати занепокоєння відсутністю голови ОДА. 

"У світлі російських загроз і внутрішніх проблем, прошу вас (Володимир Зеленський, – ред.), не тягніть з призначенням губернатора області", – пише на своїй Facebook-сторінці бізнесмен Юрій Сапронов.

При цьому т. в. о. голови ОДА Олександр Скакун 19 листопада провів нараду з представниками органів військового управління та лідерами громадських організацій, стосовно територіальної оборони регіону. Крім іншого, на нараді обговорили можливість удосконалення підготовки резервістів і бійців підрозділів територіальної оборони.

Керівник харківської філії ГО "Український Легіон" Олександр Горбатенко розповів, що вже до кінця листопада в Харкові проведуть спеціальні навчання для населення, яке після зможе поповнити ряди бійців 113-ї окремої бригади територіальної оборони Харківської області. 

"В ОДА ставляться до ситуації дуже серйозно. Зараз проводяться навчання СБУ та Антитерористичного центру, а на майбутнє запланували спільні навчання загонів тероборони з АТЦ, щоб вони могли взаємодіяти з СБУ, Нацгвардією та іншими структурами. Можливо, навіть будемо розгортати блок-пости на дорогах області і почнемо патрулювати регіон. Для цього необхідно людей навчити, в першу чергу", – поділився Горбатенко.

Зазначимо, що в СБУ Харківської області повідомили Новини.LIVE Kharkiv, що їх силовики готові відбивати російську агресію ще з 2014 року. Також у відомстві заявили, що вжитих ними заходів щодо попередження, своєчасного виявлення та запобігання загроз цілком достатньо для захисту української незалежності.