Скандали, корупція та спеції: як на Харківщині впроваджують "меню Клопотенка"
Поділитися
У Харкові, як і в інших регіонах України, з 1 січня розпочався новий етап впровадження реформи шкільного харчування – в навчальних закладах ввели нове меню. У народі його охрестили "меню Клопотенка" на честь автора рецептурного збірника, а навколо самого нововведення вже кілька днів не вщухають скандали. Харківщина не стала винятком – люди тут розділилися на два табори: прихильників і противників нового меню.
Новини.LIVE Kharkiv дізналося подробиці про впровадження реформи в Харківській області, а також зібрало думки батьків і фахівців про "меню Клопотенка".
Вуглеводів менше, білків більше: як реформу впроваджують у Харкові
У рамках реформи український шеф-кухар Євген Клопотенко розробив нове шкільне меню з 160 страв. Серед основних нововведень: зменшення кількості цукру, солі, соків, хліба, картоплі, обмеження жирів рослинного і тваринного походження, а також виключення з раціону школярів сосисок, консервів, ковбасних і кондитерських виробів. Натомість кухар пропонує використовувати в стравах більше фруктів, овочів, бобових, цільних злаків, м'яса, риби, молока і кисломолочних продуктів.
"Меню Клопотенка" впроваджують як у школах Харкова, так і в області. Станом на 14 січня Держпродспоживслужба Харківської області відзвітувалась про те, що в регіоні тільки 40% шкіл погодили нове меню. Зараз цифра змінилася, повідомили Новини.LIVE Kharkiv в службі, але як саме – сказати не змогли.
21 січня директорка Департаменту освіти Харківської міської ради Ольга Деменко під час брифінгу повідомила, що за час використання "меню Клопотенка" кількість вуглеводів в їжі школярів знизилася на 6%, а кількість білків, навпаки – збільшилася на 20%. Вона також зазначила, що використовувати саме рецептури Євгена Клопотенка – необов'язково, мовляв, школи можуть розробляти свої технологічні картки. Деменко, зокрема, заявила, що деякі рекомендації шеф-кухаря вона ставить під сумнів.
"Там перелік спецій такий, що я б, напевно, і не дала своїм дітям. Невідомо, як відреагує організм. Хто може гарантувати, що у ваших дітей немає алергії на ці продукти, і що у дитини не трапиться анафілактичний шок?" – зазначила директорка департаменту.
Як батьки реагують на "меню Клопотенка"
А ось українських батьків обурили в новому меню не тільки спеції. У соцмережах піднялася хвиля скарг на те, що страви нібито стали несмачними, а порції – маленькими. Новини.LIVE Kharkiv вдалося поспілкуватися з деякими батьками і зібрати різні думки про реформу. Так, харків'янин Роман заявив, що його дитині нове харчування не припало до смаку.
"Дитині не подобається від слова зовсім! Раніше в їдальні їли майже всі діти з її класу, а зараз – майже ніхто. Ще у мене дружина працює вихователем в дитсадку, там ситуація така ж. Діти просто не хочуть їсти, а багато батьків навіть не знають, що меню змінилося", – заявив чоловік.
Харків'янин Валерій, зі слів своєї дочки, озвучив наступні претензії до меню: через зменшення кількості цукру компот на смак нагадує просто воду, а сама їжа стала позбавленою смаку. А харків'янка Світлана відзначила іншу проблему: недостатнє інформування батьків про нове меню. Наприклад, вона, як і Деменко, заявила, що не може бути впевнена в безпеці спецій.
"Можливо, ті, хто працює в громадському харчуванні, і розуміють все. Але для таких батьків, які далекі від цієї сфери, введення всіх цих спецій – досить складний процес. А через карантин ми не можемо потрапити в школу і побачити, чим харчуються наші діти. Тобто, ми повинні дізнаватися з їхніх вуст цю інформацію. Але і тут проблема: вони не впізнають нові страви", – обурилася жінка.
Серед батьків є і прихильники нововведень: вони відзначають, що здорове харчування необхідно прищеплювати з самого дитинства, і дотримуватися його не тільки в школі, але і в домашніх умовах.
"Зі слів племінниці, їжа їй не дуже подобається, але от її батьки впевнені, що реформа хороша. Особливо для дітей з алергією на солодке. Особисто я вважаю, що меню змінилося в кращу сторону, особливо коли з дитсадківського харчування прибрали сосиски. А більше фруктів і овочів – це завжди добре", – заявила харків'янка Інеса.
Дієтологиня: необхідно працювати з батьками
Дієтологиня Ольга Страшко зазначає, що зміни були необхідні вже давно, адже останній раз система шкільного харчування змінювалася 18 років тому. Вона заявила, що зміни в раціоні (зменшення використання цукру, солі, виключення консервів, сосисок, збільшення кількості овочів, фруктів і так далі) однозначно підуть на користь дитячому здоров'ю.
Зараз, впевнена дієтологиня, необхідно вести роботу в першу чергу з інформаційною освітою батьків – якщо вони зрозуміють користь нових страв, то і дітей їжа перестане обурювати.
"Діти все одно будуть копіювати поведінку батьків. Поділ батьків на два табори "за" і "проти" відбувся на рівні домашніх холодильників. Якщо у мене дитина звикла їсти овочі або не бачить в холодильнику сардельок, то вона взагалі не страждає від того, що їх прибрали зі шкільного меню", – поділилася Ольга Страшко.
Як приклад дієтологиня навела Фінляндію, де за її словами, під час впровадження харчової реформи влада проводила освітні заходи для дітей та їх батьків, домовлялися з ресторанами про збільшення кількості здорової їжі, і навіть просили магазини прибирати нездорову їжу якомога далі на полиці.
"Батькам потрібно пояснювати, що якщо харчування не поміняти, то діти будуть хворіти – у них буде карієс, ожиріння та інші супутні захворювання. А статистика у нас дуже нездорова", – підсумувала Ольга Страшко.
Щодо дитячого здоров'я висловлювався і міністр охорони здоров'я України Володимир Ляшко. За його даними, більше ніж 13% дітей до 17 років в Україні страждають ожирінням, а кількість нових випадків дитячого ожиріння зростає з кожним роком на 15 тисяч.
Знову до спецій: перший корупційний скандал реформи на Харківщині
19 січня Харківський антикорупційний центр опублікував розслідування, де говориться, що відділи освіти різних районів закуповують спеції у різних підприємців без будь-яких аукціонів і ціни на них в рази відрізняються.
Так, ліцей-інтернат "Обдарованість" купив у підприємця Раїси Максимової орегано за ціною 1 380 грн за кг, а тим'ян (чебрець) по 1 350 грн за кг. При цьому відділ освіти Люботина витратив на орегано 450 грн за кг, а на чебрець 300 грн за кг. Водночас Зеленогайська спеціальна школа купила орегано по 255 грн за кг, а Харківська спеціальна школа №3 по 400 грн.
Постачала орегано школам Близнюківського селища та ж Раїса Максимова, що встановила таку ж ціну як ліцею-інтернату "Обдарованість" в 1 380 грн, а ціна на чебрець виявилася значно вищою – 1 760 грн за кг. А в Пісочині закупили ванілін по 2 300 грн за кг, тоді як в інтернет-магазинах він коштує близько 480 грн.
Під час брифінгу Ольга Деменко зазначила, що процес переходу на нове меню вже завершено, а ось на остаточне його впровадження може піти дуже багато часу. Втім, у Харкові вже починають доопрацьовувати рецептури Клопотенка. Міськрада вже домовилася з Харківським державним біотехнологічним університетом про допомогу в складанні нових технологічних карток – за підсумком їх має бути більше ніж 300.
Читайте Новини.LIVE!
